логік
ло́гік
-а, ч.
Учений, фахівець із логіки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- логік — ло́гік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- логік — ЛО́ГІК, а, ч. Учений, фахівець із логіки. Логік досліджує умови істинності, яким мають задовольняти висловлювання там, де йдеться про науку (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- логік — Ло́гік, -ка; -гіки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- логік — ЛО́ГІК, а, ч. Учений, фахівець із логіки. ЛОГІ́К, тока́, ч. 1. Відкритий жолоб для стікання води, зсипання чого-небудь. Якщо канал перетинається яром чи балкою, споруджують лотоки на опорах або укладають труби відповідного діаметра (Колг. енц. Словник української мови в 11 томах