локус

ло́кус

-у, ч.

Місцезнаходження чого-небудь.

Екстремальний локус — обмежена територія, яка характеризується надзвичайно несприятливим впливом географічного середовища на організм людини.

Локус хромосоми — ділянка хромосоми, в якій міститься певний спадковий чинник (ген).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локус — ло́кус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. локус — ло́кус (від лат. locus – місце) 1. Місцезнаходження чого-небудь (напр., Л. некрозу). 2. Л. хромосоми – ділянка хромосоми, в якій міститься певний спадковий фактор (ген). Словник іншомовних слів Мельничука