локус
ло́кус
-у, ч.
Місцезнаходження чого-небудь.
Екстремальний локус — обмежена територія, яка характеризується надзвичайно несприятливим впливом географічного середовища на організм людини.
Локус хромосоми — ділянка хромосоми, в якій міститься певний спадковий чинник (ген).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me