ломик

ло́мик

-а, ч.

Зменш. до лом I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ломик — ло́мик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ломик — ЛО́МИК, а, ч. Зменш. до лом¹. Вражений Андрій ніяк не міг зв'язати докупи дві речі – ломик в руках Мельника й пачку махорки в тих же руках (І. Багряний); Я схопив залізний ломик і почав виривати залізне пруття ґрат (К. Гриб). Словник української мови у 20 томах
  3. ломик — ЛО́МИК, а, ч. Зменш. до лом¹. Кілька разів землею засипало амбразури і їх доводилося прочищати залізними ломиками (Ткач, Крута хвиля, 1956, 148). Словник української мови в 11 томах
  4. ломик — Ло́мик, -ка м. = ломак. Вх. Лем. 432. Словник української мови Грінченка