лопар

лопа́р

I див. лопарі.

II -я, ч., зах.

Лопатка, якою місять глину.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лопар — лопа́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лопар — ЛОПА́Р див. лопарі́. Словник української мови у 20 томах
  3. лопар — Лопа́р, -ря́; -парі́, -рі́в = ляпля́ндець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. лопар — ЛОПА́Р див. лопарі́. Словник української мови в 11 томах