лопар
лопа́р
I див. лопарі.
II -я, ч., зах.
Лопатка, якою місять глину.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лопар — лопа́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лопар — ЛОПА́Р див. лопарі́. Словник української мови у 20 томах
- лопар — Лопа́р, -ря́; -парі́, -рі́в = ляпля́ндець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лопар — ЛОПА́Р див. лопарі́. Словник української мови в 11 томах