лучка

лу́чка

-и, ж.

Зменш. до лука і лука.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Лучка — Лу́чка прізвище Орфографічний словник української мови
  2. лучка — ЛУ́ЧКА, и, ж. Пестл. до лу́ка. [Храпко:] А ти, як хоч, щоб лучка була твоя, повинен жалітися в окружний суд (Панас Мирний); Гречка знову вихопився і гукав, що відмахати лучку можна, звичайно, “під первий номер”, дарма що та лучка десятин сто (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. лучка — ЛУ́ЧКА, и, ж. Пестл. до лу́ка. [Xрапко:] А ти, як хоч, щоб лучка була твоя, повинен жалітися в окружний суд (Мирний, V, 1955, 166); Дай, Маринко, мамі ручку.. Підем на зелену лучку стежками, обніжками (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 19). Словник української мови в 11 томах
  4. лучка — Лучка, -ки ж. 1) ум. отъ лука. 2) Низка, одна нанизанная нить чего-либо (бусъ, грибовъ и пр.). Вх. Зн. 34. 3) Узорчатое ожерелье изъ разноцвѣтныхъ монистъ. Чуб. VII. 426. Словник української мови Грінченка