лімітник
лімі́тник
-а, ч., заст., розм.
Людина, яка отримала лімітну прописку у великому місті у зв'язку з потребою підприємств у працівниках певних професій.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лімітник — лімі́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови