лінійчатий

ліні́йчатий

-а, -е.

Який складається з ліній (у 2 знач.), вкритий лініями.

Лінійчата геометрія — розділ геометрії, де як основний елемент простору розглядаються прямі лінії.

Лінійчата поверхня — поверхня, яка утворюється рухом прямої (твірної) вздовж деякої лінії (напрямної).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лінійчатий — ліні́йчатий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лінійчатий — ЛІНІ́ЙЧАТИЙ, а, е. Те саме, що ліні́йчастий. У теорії і практиці можна зустріти численні види діаграм, які рекомендується застосовувати в процесі аналізу: лінійчаті, фігурні, стовпцеві тощо (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. лінійчатий — ЛІНІ́ЙЧАТИЙ, а, е. Який складається з ліній (у 2 знач.), вкритий лініями. Розріджені гази.. дають спектри, які складаються з окремих кольорових ліній; такі спектри називаються лінійчатими (Курс фізики, III, 1956, 325). Словник української мови в 11 томах