лісковий
ліско́вий
-а, -е, діал.
Прикм. до ліска III.
|| Зробл. з ліски.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лісковий — ліско́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- лісковий — ЛІСКО́ВИЙ, а, е, діал. Прикм. до лі́ска³. Живо рухаючи білими вусиками, скочила [мишка] на лісковий корч (І. Франко); Це був найкріпший парубок на все село. Горіх між пальцями лісковий роздушував (Г. Словник української мови у 20 томах
- лісковий — ліско́вий: ◊ ліско́вий горіх → горіх Лексикон львівський: поважно і на жарт
- лісковий — ЛІСКО́ВИЙ, а, е, діал. Прикм. до лі́ска³. Живо рухаючи білими вусиками, скочила [мишка] на лісковий корч (Фр., VI, 1951, 149); // Зробл. з ліски. Узяв дід ціпок лісковий.., закурив люлечку на дорогу та і шкандибає лісом (Козл., Мандрівники, 1946, 41). Словник української мови в 11 томах
- лісковий — Ліско́вий, -а, -е Изъ орѣшника. Вирізав ліскову палічку. Харьк. у. Лісковий оріх. Желех. Загорожу курінь лісковий. Щог. Сл. 58. Словник української мови Грінченка