лісничиха
лісни́чи́ха
-и, ж., розм.
1》 Дружина лісника або лісничого.
2》 Жін. до лісник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лісничиха — лісни́чи́ха іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лісничиха — ЛІСНИ́ЧИ́ХА, и, ж., розм. 1. Дружина лісника або лісничого. Нудьгувала гарна лісничиха. Оце вже вісім або десять літ (І. Франко); Одного вечора Михайло і Соломія попрощались із лісником і лісничихою (М. Стельмах). 2. Жін. до лісни́к. Словник української мови у 20 томах
- лісничиха — ЛІСНИ́ЧИ́ХА, и, ж., розм. 1. Дружина лісника або лісничого. Нудьгувала гарна лісничиха Оце вже вісім або десять літ (Фр., XI, 1952, 260); Постукав в двері стиха… А відчинив їх не лісник — Привітна лісничиха (Нагв., Вибр., 1957, 186). 2. Жін. до лісни́к. Словник української мови в 11 томах
- лісничиха — Лісничиха, -хи ж. Жена лѣсничаго. Словник української мови Грінченка