ліцитатор

ліцита́тор

-а, ч., зах.

Чиновник, відповідальний за проведення аукціону, розпродажу власності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліцитатор — ліцита́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ліцитатор — ЛІЦИТА́ТОР, а, ч. Особа, яка веде аукціонні (публічні) торги. Оце все .. вичитував із подовгастого синявого піваркуша паперу возний судовий, що заразом сповнював службу заприсяглого ліцитатора (І. Словник української мови у 20 томах