м

невідм., с.

Сімнадцята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "м" (вимовляється "ем").

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. М — (ем). Як назва літери вживається в с. р.: заголовне м; як назва звука вживається в ч. р.: м’який м, твердий м. Літературне слововживання
  2. м — М, невідм., с. Сімнадцята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука “м” (вимовляється “ем”). Словник української мови у 20 томах
  3. м — М, невідм., сер. Шістнадцята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука «м» (вимовляється «ем»). Словник української мови в 11 томах