майстерити

майсте́рити

-рю, -риш, недок., мисл.

1》 Перехоплювати звіра при полюванні з гончаками.

2》 Вміння зайця заплутувати сліди.

3》 Властивість хорта підбігіти непомітно і близько до виявленого звіра.

4》 Уміння норного собаки блискавично взяти борсука або лисицю в норі і витягнути назовні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me