майстерити
майсте́рити
-рю, -риш, недок., мисл.
1》 Перехоплювати звіра при полюванні з гончаками.
2》 Вміння зайця заплутувати сліди.
3》 Властивість хорта підбігіти непомітно і близько до виявленого звіра.
4》 Уміння норного собаки блискавично взяти борсука або лисицю в норі і витягнути назовні.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me