макотиря
макоти́ря
-і, ж., фам., ірон.
Стрижена або голена голова.
|| Взагалі про голову людини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- макотиря — макоти́ря іменник жіночого роду cтрижена або голена голова фам. Орфографічний словник української мови
- макотиря — див. голова Словник синонімів Вусика
- макотиря — МАКОТИ́РЯ, і, ж., фам. Стрижена або голена голова. Ось блиснула блискавиця, гуконула гаківниця, полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею... (Панас Мирний); // Узагалі про голову людини. Як добре увійти в корчму звичайнісіньким дядьком, .. Словник української мови у 20 томах
- макотиря — ГОЛОВА́ (частина тіла), ЛОБ розм., КАЗА́Н ірон., жарт., МАКІ́ТРА ірон., МАКОТИ́РЯ ірон., ДОВБЕ́ШКА зневажл., КУ́МПОЛ зневажл., ГЛАВА́ уроч., заст., ГИ́РЯ діал., зневажл. (Катерина:) Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові.. Словник синонімів української мови
- макотиря — МАКОТИ́РЯ, і, ж., фам., ірон. Стрижена або голена голова. Ось блиснула блискавиця, гуконула гаківниця, полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею… (Мирний, II, 1954, 111); // Взагалі про голову людини. Словник української мови в 11 томах
- макотиря — Макотиря, -рі ж. Низко остриженная голова. Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею. Мир. ХРВ. 128. Словник української мови Грінченка