манометр
мано́метр
-а, ч.
1》 Прилад для вимірювання тиску газу або рідини в замкненому просторі.
Вантажопоршневий манометр — манометр, у якому вимірюваний тиск врівноважується вагою поршня з вантажоприймальним пристроєм та вантажем.
Диференційний манометр — манометр для вимірювання різниці двох значень тиску.
Манометр абсолютного тиску — манометр, у якому показання відраховують від абсолютного нуля.
Манометр надлишкового тиску — манометр, у якому показання відраховують від тиску зовнішнього середовища.
Мембранний манометр — манометр із чутливим елементом у вигляді мембрани або мембранної коробки.
Сильфонний манометр — манометр, у якому чутливим елементом є сильфон.
2》 спец. Прилад для вимірювання тиску рідини в судинах і порожнинах живого організму. Ртутний манометр. Оптичний манометр.
Значення в інших словниках
- манометр — мано́метр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- манометр — Тискомірка Словник чужослів Павло Штепа
- манометр — МАНО́МЕТР, а, ч., спец. 1. Прилад для вимірювання тиску газу або рідини в замкненому просторі. Гуде огонь, грає котел.., а на версі [верху] машини манометр зробив перший оборот (І. Франко); Він збив манометр і ударив залізом по боці [паровика]. Словник української мови у 20 томах
- манометр — мано́метр (від грец. μανός – нещільний, рідкий і ...метр) прилад для вимірювання тиску рідини, газу або пари. Словник іншомовних слів Мельничука
- манометр — див. вимірювач тиску Універсальний словник-енциклопедія
- манометр — МАНО́МЕТР, а, ч. 1. Прилад для вимірювання тиску газу або рідини в замкненому просторі. Гуде огонь, грає котел.., а на версі машини манометр зробив перший оборот (Фр., III, 1950, 328); Він збив манометр і ударив залізом по боці [паровика]. Словник української мови в 11 томах