маноцівник
маноці́вник
-а, ч., арх.
Чаклун, ворожбит.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маноцівник — див. чародій Словник синонімів Вусика
- маноцівник — МАНОЦІ́ВНИК, а, ч., заст. Чарівник (у 1 знач.). Запорожці маноцівники були, такії лицарі були – страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть (Сл. Гр. Словник української мови у 20 томах