маноцівник

маноці́вник

-а, ч., арх.

Чаклун, ворожбит.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маноцівник — див. чародій Словник синонімів Вусика
  2. маноцівник — МАНОЦІ́ВНИК, а, ч., заст. Чарівник (у 1 знач.). Запорожці маноцівники були, такії лицарі були – страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть (Сл. Гр. Словник української мови у 20 томах