марака
мара́ка
мбарака, -и, ж.
Ударно-шумовий музичний інструмент індійців Латинської Америки – невелика посудина з висушеного гарбуза, сплетеної лози та ін., наповнена камінцями.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- марака — = мбарака = нварака = кабасо = гуїро найдавніший тип ударно-шумових інструментів індіанців Латинської Америки — порожня посудина з сухого гарбуза, наповнена камінцями, насінням і т. ін. Поширений в джазі та естрадних ансамблях. Словник-довідник музичних термінів
- марака — Ударно-шумовий музичний інструмент (ідіофон) на кшталт калатальця; входить до складу ударних інструментів у джазових ансамблях; грають переважно на парі м. Універсальний словник-енциклопедія