марнотний
марно́тний
-а, -е.
Прикм. до марнота.
|| Марний, суєтний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- марнотний — марно́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- марнотний — МАРНО́ТНИЙ, а, е. Прикм. до марнота́. Знає Господь думки мудрих, що марнотні вони! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Тут вічність і мить сплелися воєдино і вічність втрачала владу над миттю. Тут марнотними стають думки про славу, багатство, почесті. Словник української мови у 20 томах