марудник

Значення в інших словниках

1. марудник — мару́дник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. марудник — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
3. марудник — МАРУ́ДНИК, а, ч., розм. Те саме, що мару́да 1, 2. Ви марудник, якщо почуваєте відразу до роботи з документами, постійно відкладаєте їх розгляд; це являє явну загрозу репутації і кар'єрі (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
4. марудник — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал. Словник синонімів української мови
5. марудник — МАРУ́ДНИК, а, ч., розм. Те саме, що мару́да. Словник української мови в 11 томах