матюкальник

матюка́льник

-а, ч. і матюкало, -а, ч. і с.

Який має звичку брутально лаятися, матюкатися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матюкальник — див. рот Словник синонімів Вусика
  2. матюкальник — (-а) ч.; згруб. 1. тюр. Репродуктор, гучномовець у в'язниці. СЖЗ, 63. 2. мол. Мегафон, гучномовець. ПСУМС, 44. Словник жарґонної лексики української мови