маха ма́ха -и, ж., зах. Колода у валу вітряка, до якого припасовуються крила. Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me мах махагоні Значення в інших словниках Маха — (Macha) Карел Гінек, 1810-36, чеський поет-романтик; байронічна поема Май, поетична проза. Універсальний словник-енциклопедія маха — Маха, -хи ж. Бревно, вставленное въ валъ вѣтряной мельницы, къ которому придѣлываются крылья. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках Маха — (Macha) Карел Гінек, 1810-36, чеський поет-романтик; байронічна поема Май, поетична проза. Універсальний словник-енциклопедія маха — Маха, -хи ж. Бревно, вставленное въ валъ вѣтряной мельницы, къ которому придѣлываются крылья. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка