1. Великий тлумачний словник сучасної мови

маячливий

маячли́вий

I -а, -е.

Те саме, що маячний.

II -а, -е.

Який маячить (див. маячити I).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маячливий — маячли́вий 1 прикметник маячний маячли́вий 2 прикметник який видніється Орфографічний словник української мови
  2. маячливий — МАЯЧЛИ́ВИЙ¹, а, е. Те саме, що маячни́й. Я писав її [поему] для власної втіхи і забави, химерним, маячливим стилем тієї романтичної школи, де я свої наймиліші молоді роки прожив (Леся Українка); Скільки днів і ночей тривало маячливе його забуття?... Словник української мови у 20 томах
  3. маячливий — БЕЗУ́МНИЙ (який здійснюється без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ підсил., МАЯЧНИ́Й підсил., МАЯЧЛИ́ВИЙ підсил. рідше, ШАЛЕ́НИЙ підсил., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм. А я теж мучився, дивлячись на нього. Словник синонімів української мови
  4. маячливий — МАЯЧЛИ́ВИЙ¹, а, е. Те саме, що маячни́й. Я писав її [поему] для власної втіхи і забави, химерним, маячливим стилем тієї романтичної школи, де я свої наймиліші молоді роки прожив (Л. Укр., IV, 1954, 134); Скільки днів і ночей тривало маячливе його забуття?... Словник української мови в 11 томах
  5. маячливий — Маячли́вий, -а, -е Мечтательный. Словник української мови Грінченка