медичний

меди́чний

-а, -е.

Стос. до медицини (у 1 знач.).

|| Стос. до діяльності лікаря; лікарський.

|| Який застосовується в лікуванні; лікувальний. Медичні препарати.

|| у знач. ім. медичний, -ного, ч., розм. Медичний інститут.

Медична генетика — розділ генетики, що вивчає роль спадкових чинників у патології людини.

Медична допомога — сукупність лікувально-профілактичних заходів, що проводяться при захворюваннях, травмах, отруєннях, пологах особами, які мають медичну освіту.

Медична криміналістика — розділ судової медицини, що розробляє медичні та медико-біологічні проблеми, які виникають при розслідуванні злочинів.

Медична сестра — фахівець із середньою медичною освітою, що працює під керівництвом лікаря в лікувальних, лікувально-профілактичних, дошкільних установах і школах.

Медична стерилізація — спеціальне втручання з метою позбавлення чоловіка або жінки здатності до відтворення.

Медична техніка — сукупність технічних засобів, які застосовуються в медицині з профілактичною, діагностичною та лікувальною метою.

Медичний окультизм — уявлення про походження, діагностику і лікування захворювань, що ґрунтуються на визнанні впливу прихованих сил, які не доступні для звичайного людського сприйняття.

Медичні правопорушення — порушення медичними працівниками професійних обов'язків і правил поведінки, визначених законом та спеціальними інструкціями.