мерчук
мерчу́к
-а, ч., діал.
Дитина, народжена мертвою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мерчук — Мерчук, -ка́ м. Мертворожденный. Словник української мови Грінченка