метабісмутат
метабісмута́т
-у, ч.
Темно-брунатна сіль з однозарядним аніоном, у якому атом Бісмуту у ступені окиснення +5 сполучений з трьома оксигеновими атомами; енергійний окисник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me