метамова
метамо́ва
-и, ж.
Система понять, що служить для описування якого-небудь об'єкта.
|| спец. Мова, в термінах якої визначається інша мова.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- метамова — метамо́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- метамова — МЕТАМОВА. МЕТАМО́ВА, и, ж., спец. Мова, засобами якої здійснюється опис якої-небудь іншої мови. Шпенглер дотримується принципу рівноцінності культур, кожна з яких має власну структуру, “програму” і метамову (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- метамова — I МЕТАМОВА (від грецьк. μετά — за, після) — мова, засобами якої досліджуються і описуються властивості деякої іншої мови — т. зв. мови-об'єкта, або об'єктивної мови. В межах різних метатеорій засобами М. досліджуються властивості відповідних предметних теорій. [br] II див. об'єктна мова/метамова Філософський енциклопедичний словник
- метамова — рос. метаязык мова, що використовується для описання інших мов. Eкономічна енциклопедія