метацин

метаци́н

-у, ч.

Лікарський препарат, що його застосовують при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічному гастриті та ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me