метротектонізм
метротектоні́зм
-у, ч.
Теорія часової структури музичної форми, згідно з якою кристалічна симетрія тактових відношень у творі є найважливішим чинником його краси.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- метротектонізм — (від гр. metron — міра і tekton — будівничий, творець) — запропонована Г.Конюсом теорія тимчасової структури музичної форми, близька до естетичної теорії пропорцій в архітектурі. М. виходить з категорії такту, розглядаючи музичні форми як такти вищого порядку. Словник-довідник музичних термінів