мизкати

ми́зкати

-аю, -аєш, недок., перех., розм.

Бруднити що-небудь внаслідок неохайного користування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мизкати — ми́зкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. мизкати — МИ́ЗКАТИ, аю, аєш, недок., що, розм. Бруднити що-небудь внаслідок неохайного користування. – Мизкай, мизкай одежу! – все мене мати було лають. – Тобі що ні дай, то ти зараз замизкаєш (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. мизкати — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. мизкати — МИ́ЗКАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Бруднити що-небудь внаслідок неохайного користування. — Мизкай, мизкай одежу! — все мене мати було лають. — Тобі що ні дай, то ти зараз замизкаєш (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  5. мизкати — Ми́зкати, -каю, -єш гл. Объ одеждѣ: занашивать, затаскивать, употреблять безъ береженія, истрепывать. Мизкай, мизкай одежу! — все мене мати було лають. — Тобі що ні дай, то ти зараз замизкаєш. Хоч і платок новий даси, — зараз і змизкаєш. Черниг. у. Словник української мови Грінченка