мимовільно
мимові́льно
Присл. до мимовільний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мимовільно — мимові́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- мимовільно — див. мимоволі Словник синонімів Вусика
- мимовільно — МИМОВІ́ЛЬНО. Присл. до мимові́льний. Заслухавсь мимовільно Любих звуків так він пильно, Що й про смерть забув (П. Грабовський); Що таке страх?.. Це те, що часом, мимовільно, обхоплює так само вищу істоту, як найменшу комашку (М. Словник української мови у 20 томах
- мимовільно — МИМОВО́ЛІ (без певного наміру; всупереч власній волі), МИМОВІ́ЛЬНО, НЕВІ́ЛЬНО, МИМОХІ́ТЬ, ПОНЕВО́ЛІ розм., МИМОВІ́ЛЬ розм., НЕДОБРОХІ́ТЬ заст. Словник синонімів української мови
- мимовільно — МИМОВІ́ЛЬНО. Присл. до мимові́льний. Заслухавсь мимовільно Любих звуків так він пильно, Що й про смерть забув (Граб., І, 1959, 475); Що таке страх?.. Це те, що часом, мимовільно, обхоплює так само вищу істоту, як найменшу комашку (Коцюб. Словник української мови в 11 томах