миротворчий
миротво́рчий
-а, -е.
Який сприяє встановленню миру, усуває ворожнечу, сварки.
Миротворчі сили — армійські сили, яким доручено підтримувати мирний стан у районах збройних конфліктів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- миротворчий — миротво́рчий прикметник Орфографічний словник української мови
- миротворчий — Миротво́рчий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)