мобілізований
мобілізо́ваний
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до мобілізувати.
|| мобілізовано, безос. присудк. сл.
II -ого, ч.
Військовозобов'язаний, призваний на службу в діючу армію.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мобілізований — мобілізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- мобілізований — МОБІЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до мобілізува́ти. Коли ж усіх мобілізованих арсенальців повертали з армії назад на завод, – то виявилося, що й в авіаційній частині Королевич теж спеціаліст по моторах, і тому в армії він так і залишився (Ю. Словник української мови у 20 томах
- мобілізований — Мобілізо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мобілізований — МОБІЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до мобілізува́ти. Коли ж усіх мобілізованих арсенальців повертали з армії назад на завод, — то виявилося, що й в авіаційній частині Королевич теж спеціаліст по моторах... Словник української мови в 11 томах