мономіцин
мономіци́н
-у, ч.
Лікарський препарат з широким спектром антимікробної дії, що його застосовують при гнійно-запальних процесах, перитонітах, остеомієлітах та ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me