мономіцин

мономіци́н

-у, ч.

Лікарський препарат з широким спектром антимікробної дії, що його застосовують при гнійно-запальних процесах, перитонітах, остеомієлітах та ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me