монотіокарбонат
монотіокарбона́т
-у, ч.
Сіль або ефір, у карбонатному аніоні яких один із оксигенових атомів замінений на сульфуровий – тіоатом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
монотіокарбона́т
-у, ч.
Сіль або ефір, у карбонатному аніоні яких один із оксигенових атомів замінений на сульфуровий – тіоатом.