монофеліти

монофелі́ти

-ів, мн.

Прибічники християнського вчення, яке склалося у 7 ст. у Візантії як офіційний компроміс між ортодоксальною догмою та монофіситами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me