монофеліти
монофелі́ти
-ів, мн.
Прибічники християнського вчення, яке склалося у 7 ст. у Візантії як офіційний компроміс між ортодоксальною догмою та монофіситами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me