моругий
мору́гий
-а, -е, діал.
Рудий чи темно-сірий із темними смугами. Моругий віл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- моругий — див. сірий Словник синонімів Вусика
- моругий — МОРУ́ГИЙ, а, е. Те саме, що му́рий 1. – Гей, соб, сивий, соб, моругий! соб! – підбадьорив він воликів, налягаючи щиро на плуга (М. Коцюбинський); – Тпру, сірий! Тпру, моругий! Бодай ти сказився! – кричав Кайдаш і сам летів з гори з усієї сили, незгірше волів (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- моругий — Мору́гий, -а, -е Рыжій или темно-сѣрый съ темными полосами. Васильк. у. Киця моруга. ХС. II. 192. Словник української мови Грінченка