мотрошити

мотроши́ти

-ить, недок., розм., рідко.

Іти, падати, порошити (про сніг).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мотрошити — мотроши́ти дієслово недоконаного виду падати, порошити — про сніг рідко Орфографічний словник української мови
  2. мотрошити — МОТРОШИ́ТИ, и́ть, недок., розм., рідко. Іти, падати, порошити (про сніг). Проти Варвари почало мотрошити сніжком; до світа і геть-то його впало (Панас Мирний); Наближався ранок. Сніжок, мабуть, стомився, перестав мотрошити (І. Рябокляч). Словник української мови у 20 томах
  3. мотрошити — ІТИ́ (ЙТИ) (про дощ, сніг), ПА́ДАТИ, ВИПАДА́ТИ (час від часу); ПОРОШИ́ТИ, МОТРОШИ́ТИ розм. (перев. про сніг); ДОЩИ́ТИ розм. (про дощ — безперервно); РОСИ́ТИ, ДРІБНИ́ТИ розм., ДРОБИ́ТИ рідше (дрібними краплями); ВАЛИ́ТИ, СИ́ПАТИ, ЛІПИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. мотрошити — МОТРОШИ́ТИ, ить, недок., розм., рідко. Іти, падати, порошити (про сніг). Проти Варвари почало мотрошити сніжком; до світа і геть-то його впало (Мирний, III, 1954, 8); Наближався ранок. Сніжок, мабуть, стомився, перестав мотрошити (Ряб., Жайворонки, 1957, 111). Словник української мови в 11 томах
  5. мотрошити — Мотроши́ти, -шу, -ши́ш гл. Порошить. Проти Варвари почало мотрошити сніжком. Мир. Пов. І. 112. На дворі сніжок мотрошить. Конотоп. у. Словник української мови Грінченка