1. Великий тлумачний словник сучасної мови

мружитися

мру́житися

-жуся, -жишся; наказ. сп. мружся; недок.

Мружити очі; жмуритися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мружитися — мру́житися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мружитися — Жмурити|ся|, щулити|ся|; тлк. МРУЖИТИСЯ, мружити очі. Словник синонімів Караванського
  3. мружитися — МРУ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся; наказ. сп. мружся; недок. Мружити очі; жмуритися. Сонце б'є їй в очі, вона мружиться і сміється (О. Гончар); У печі тріскотіли дрова, кіт мружився на вогонь, горбом вигинав спину (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  4. мружитися — МРУ́ЖИТИСЯ (прикривати свої очі повіками), ЖМУ́РИТИСЯ, ЗАМРУ́ЖУВАТИСЯ, ЗАЖМУ́РЮВАТИСЯ, ЩУ́ЛИТИСЯ, ЩУ́РИТИСЯ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИСЯ (ЗЩУ́ЛЮВАТИСЯ), СКУ́ЛИТИСЯ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИСЯ, ПРИЖМУ́РЮВАТИСЯ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРИЩУ́РЮВАТИСЯ (злегка, не до кінця). — Док. Словник синонімів української мови
  5. мружитися — МРУ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся; наказ, сп. мружся; недок. Мружити очі; жмуритися. Сонце б’є їй в очі, вона мружиться і сміється (Гончар, III, 1959, 121); У печі тріскотіли дрова, кіт мружився на вогонь, горбом вигинав спину (Донч., III, 1956, 127). Словник української мови в 11 томах