мутизм

мути́зм

-у, ч.

Відмова від мовного спілкування за збереження мовного апарата, що спостерігається при психічних захворюваннях, у соромливих дітей і т. ін.

Істеричний мутизм — мутизм при істерії, який поєднується з перебільшено виразною мімікою та пантомімікою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мутизм — мути́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови