муцини

муци́ни

-ів, мн., біол.

Секрети, що виробляються епітеліальними клітинами слизових оболонок слинних залоз, а також дихальних, травних, сечостатевих шляхів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муцини — муци́ни (від лат. mucus – сляз) складні білки; зумовлюють в’язкість і тягучість виділень слизових залоз (напр., слинних) та деяких інших рідин тваринного організму. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. муцини — Органічні сполуки з групи глікозидів, слизуватої консистенції; містяться в слині (полегшують просування їжі), в слизовій шлунка (оберігають його від травм), в жовчі та бронхах. Універсальний словник-енциклопедія