муцини
муци́ни
-ів, мн., біол.
Секрети, що виробляються епітеліальними клітинами слизових оболонок слинних залоз, а також дихальних, травних, сечостатевих шляхів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- муцини — муци́ни (від лат. mucus – сляз) складні білки; зумовлюють в’язкість і тягучість виділень слизових залоз (напр., слинних) та деяких інших рідин тваринного організму. Словник іншомовних слів Мельничука
- муцини — Органічні сполуки з групи глікозидів, слизуватої консистенції; містяться в слині (полегшують просування їжі), в слизовій шлунка (оберігають його від травм), в жовчі та бронхах. Універсальний словник-енциклопедія