мідас
міда́с
-а, ч., міф.
Фригійський владар, герой багатьох міфів.
Мідасів суд — суд неука.
Мідасові вуха — неуцтво, якого не можна приховати.
Цирульник Мідас перен. — базіка, людина, що не вміє берегти таємниць.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Мідас — У 2-й полов. VIII cт. до н.е. володар Фригії; за однією з легенд, одержав від Діоніса здатність перетворювати в золото усе, до чого він доторкався; під загрозою голодної смерті відмовився від цього дару. Універсальний словник-енциклопедія