1. Великий тлумачний словник сучасної мови

міжнародний

міжнаро́дний

-а, -е.

1》 Стос. до відносин між народами і країнами.

2》 Який існує між народами, поширюється на них.

3》 У якому беруть участь представники різних країн, народів.

|| Який використовують для зв'язку між країнами, народами. Міжнародний маркетинг.

Міжнародна валютна система — система підтримки міжнародних економічних відносин, що має забезпечувати відносну стабільність валютних курсів національних валют.

Міжнародна виставка — захід, обмежений обумовленим терміном, під час якого експонуються та рекламуються товари та послуги підприємств з різних країн світу.

Міжнародне кримінальне право — система принципів і норм, які регулюють співробітництво держав у попередженні, розслідуванні та покаранні за злочини, передбачені у міжнародних договорах.

Міжнародне право — система договірних та звичайних норм і принципів, які виражають узгоджену волю держав та регулюють відносини між ними.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) — міжнародна валютно-фінансова організація, спеціалізована установа ООН; встановлює норми регулювання валютних курсів та контролює їх дотримання.

Міжнародний договір — угода між двома чи декількома державами або ін. суб'єктами міжнародного права.

Міжнародний стандарт — норми якісних характеристик товарів, що їх розробляє Міжнародна організація зі стандартизації.

Міжнародний суд — головний судовий орган ООН, що знаходиться у м. Гаага (Нідерланди).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міжнародний — міжнаро́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. міжнародний — МІЖНАРО́ДНИЙ, а, е. 1. Стос. до відносин між народами і країнами. Буває, Що заведеться в хаті суперечка На міжнародні теми чи й на інші (М. Словник української мови у 20 томах
  3. міжнародний — МІЖНАРО́ДНИЙ (який стосується різних народів, націй), ІНТЕРНАЦІОНА́ЛЬНИЙ. Провідниця безапеляційно заявила: — Ніякої броні! У мене міжнародний вагон (О. Словник синонімів української мови
  4. міжнародний — МІЖНАРО́ДНИЙ, а, е. 1. Стос. до відносин між народами і країнами. Буває, Що заведеться в хаті суперечка На міжнародні теми чи й на інші (Рильський, І, 1956, 436); Мав же [Давид] сьогодні в хаті-читальні робити доповідь про міжнародне становище... Словник української мови в 11 томах