1. Великий тлумачний словник сучасної мови

мізкуватий

мізкува́тий

-а, -е, розм.

З розумом, розумний; тямущий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мізкуватий — мізкува́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. мізкуватий — див. розумний Словник синонімів Вусика
  3. мізкуватий — МІЗКУВА́ТИЙ, а, е, розм. З розумом, розумний; тямущий. Хлопець удався мізкуватий, поштивий і, нівроку йому, – не бридкий (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  4. мізкуватий — РОЗУ́МНИЙ (який має неабиякий розум), НЕДУРНИ́Й, ХИТРОМУДРИЙ, ТОЛКО́ВИЙ розм., ГОЛОВА́ТИЙ розм., ГОЛОВА́СТИЙ розм., МІЗКУВА́ТИЙ розм., МІЗКОВИ́ТИЙ розм., КЕБЕТЛИВИЙ розм., КЕБЕ́ТНИЙ розм., МИСЛИ́ВИЙ заст. рідко, ТОЛКОВИ́ТИЙ заст. Словник синонімів української мови
  5. мізкуватий — МІЗКУВА́ТИЙ, а, е, розм. З розумом, розумний; тямущий. Хлопець удався мізкуватий, поштивий і, нівроку йому, — не бридкий (Ю. Янов., Мир, 1956, 286). Словник української мови в 11 томах