міозит
міози́т
-у, ч.
Запалення м'язів, головним чином тулуба, шиї кінцівок; виникає за охолодження тіла, травматичних уражень і т. ін.
Вірусний міозит — міозит, що виникає як ускладнення вірусної інфекції.
Гранульоматозний міозит — міозит, що являє собою м'язову форму саркоїдозу.
Осифікуючий міозит — захворювання, яке характеризується розвитком множинних вогнищ закостеніння у скелетних м'язах, за виключенням діафрагми, м'язів язика та очей.
Паразитарний міозит — міозит, зумовлений проникненням у м'язи будь-яких гельмінтів.
Професійний міозит — міозит, зумовлений дією на працюючу людину професійних шкідливих чинників.
Черевнотифозний міозит — гострий міозит, який ускладнює перебіг черевного тифу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- міозит — міози́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- міозит — (мед.) м'язезапал Словник чужослів Павло Штепа
- міозит — міози́т [від грец. μϋς (μυός) – м’яз] запалення м’язів, головним чином тулуба, шиї, кінцівок. Виникає при охолодженні тіла, травматичних ураженнях тощо. Словник іншомовних слів Мельничука