міозит

міози́т

-у, ч.

Запалення м'язів, головним чином тулуба, шиї кінцівок; виникає за охолодження тіла, травматичних уражень і т. ін.

Вірусний міозит — міозит, що виникає як ускладнення вірусної інфекції.

Гранульоматозний міозит — міозит, що являє собою м'язову форму саркоїдозу.

Осифікуючий міозит — захворювання, яке характеризується розвитком множинних вогнищ закостеніння у скелетних м'язах, за виключенням діафрагми, м'язів язика та очей.

Паразитарний міозит — міозит, зумовлений проникненням у м'язи будь-яких гельмінтів.

Професійний міозит — міозит, зумовлений дією на працюючу людину професійних шкідливих чинників.

Черевнотифозний міозит — гострий міозит, який ускладнює перебіг черевного тифу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міозит — міози́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. міозит — (мед.) м'язезапал Словник чужослів Павло Штепа
  3. міозит — міози́т [від грец. μϋς (μυός) – м’яз] запалення м’язів, головним чином тулуба, шиї, кінцівок. Виникає при охолодженні тіла, травматичних ураженнях тощо. Словник іншомовних слів Мельничука