мітовка

Значення в інших словниках

1. мітовка — міто́вка: метла [ІФ,1890] — мітла [I] Словник з творів Івана Франка
2. мітовка — міто́вка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
3. мітовка — МІТО́ВКА, и, ж., діал. Мітла (у 1 знач.). – От піду десь-колись до близького зрубу, наріжу березини та пипнаю [в'яжу] мітовки через тиждень, а в понеділок беремо з жінкою по зв'язкові на плечі та й на торг до Дрогобича (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
4. мітовка — ВІ́НИК (зв'язаний жмуток віниччя, лозин, тонких гіллячок і т. ін. для підмітання); ДЕРКА́Ч, ДРЯПА́К (стертий); МІТЛА́, МІТО́ВКА діал. (віник на довгій палиці); МІТЕ́ЛКА (м'який віник з волотків очерету). Мотря замітала сіни. Словник синонімів української мови
5. мітовка — МІТО́ВКА, и, ж., зах. Мітла (у 1 знач.). — От піду десь-колись до близького зрубу, наріжу березини та пипнаю [в’яжу] мітовки через тиждень, а в понеділок беремо з жінкою по зв’язкові на плечі та й на торг до Дрогобича (Фр., І, 1955, 370). Словник української мови в 11 томах