набираний

наби́раний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до набирати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набираний — наби́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. набираний — НАБИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до набира́ти 1, 2, 5–8; // наби́рано, безос. пред. Пан писар був на зріст високий, навіть занадто високий, тим жінка його мусила щораз набирати сірого черкасину йому на чинару аж на аршин більше, ніж набирано усім іншим людям (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах