навмір

навмі́р

присл., діал.

Навмання, без розбору.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навмір — див. навмання Словник синонімів Вусика
  2. навмір — Навмір нар. Какъ попало безъ разбора. Іван навмір бе гусят. Словник української мови Грінченка