нагвинчений
нагви́нчений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до нагвинтити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагвинчений — нагви́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- нагвинчений — НАГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нагвинти́ти. Зі шпарини стриміла донизу .. металева ручка, звичайний шматок арматури з нагвинченою згори невеликою круглою ебонітовою кулькою (О. Ірванець); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- нагвинчений — НАГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагвинти́ти. *У порівн. Його кругла, мов кавун, голова, вертілася, як нагвинчена (Чорн., Визвол. земля, 1950, 26). Словник української мови в 11 томах