нагвинчений

нагви́нчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до нагвинтити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагвинчений — нагви́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. нагвинчений — НАГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нагвинти́ти. Зі шпарини стриміла донизу .. металева ручка, звичайний шматок арматури з нагвинченою згори невеликою круглою ебонітовою кулькою (О. Ірванець); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  3. нагвинчений — НАГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нагвинти́ти. *У порівн. Його кругла, мов кавун, голова, вертілася, як нагвинчена (Чорн., Визвол. земля, 1950, 26). Словник української мови в 11 томах