1. Великий тлумачний словник сучасної мови

надихувати

нади́хувати

I -ую, -уєш, недок., надихати, надихаю, надихаєш і надишу, надишеш, док., перех. і без додатка.

1》 Дихаючи, нагрівати повітря, робити його теплим, душним.

2》 док., тільки надишу, надишеш, перен. Викликати в кого-небудь душевне піднесення, вплинути на когось яким-небудь чином.

II див. надихати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надихувати — нади́хувати 1 дієслово недоконаного виду дихаючи, робити повітря теплим нади́хувати 2 дієслово недоконаного виду викликати душевне піднесення, натхнення Орфографічний словник української мови
  2. надихувати — НАДИ́ХУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАДИ́ХАТИ, нади́хаю, нади́хаєш і нади́шу, нади́шеш, док., чого і без дод. 1. Дихаючи, нагрівати повітря, робити його теплим, душним. – На, не мерзни! – взяв своє пальто Дратва і накрив ним Юрка. Словник української мови у 20 томах
  3. надихувати — НАДИХА́ТИ (НАДИ́ХУВАТИ) на що, чим і без додатка (викликати душевне піднесення, натхнення, спонукати до благородних, високих дій), НАСНА́ЖУВАТИ чим і без додатка, ЗАПА́ЛЮВАТИ підсил., ОКРИЛЯ́ТИ (ОКРИ́ЛЮВАТИ) без додатка, підсил. Словник синонімів української мови
  4. надихувати — НАДИ́ХУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАДИ́ХАТИ, нади́хаю, нади́хаєш і нади́шу, нади́шеш, док., перех. і без додатка. 1. Дихаючи, нагрівати повітря, робити його теплим, душним. — На, не мерзни! — взяв своє пальто Дратва і накрив ним Юрка. Словник української мови в 11 томах
  5. надихувати — Нади́хувати, -хую, -єш сов. в. надихати, -хаю, -єш, гл. 1) Дышать, надышать много въ одномъ мѣстѣ или на одно мѣсто. Желех. 2) = надихати. Надихала їх вірою святою. К. М. X. 35. Словник української мови Грінченка