надпровідність

надпрові́дність

-ності, ж., фіз.

Явище зникнення електричного опору деяких металів, сплавів і хімічних сполук під час охолодження до температури, нижчої за певну критичну температуру, характерну для кожного даного матеріалу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надпровідність — надпрові́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. надпровідність — НАДПРОВІ́ДНІСТЬ, ності, ж., фіз. Властивість деяких речовин повністю втрачати електричний опір пр дуже низькій температурі. Причиною надпровідності є сили притягання між електронами (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. надпровідність — Властивість деяких металів, їх сполук та сплавів втрачати електричний опір при дуже низьких темп., нижчих за характерну для кожної речовини критичну темп. (120 К для високотемп. надпровідників). Універсальний словник-енциклопедія
  4. надпровідність — НАДПРОВІ́ДНІСТЬ, ності, ж., фіз. Зникнення електричного опору деяких металів. Близько двадцяти різних металів здатні проявляти надпровідність, їх опір електричному струмові може дорівнювати нулю (Наука.., 2, 1962, 26). Словник української мови в 11 томах