надіб'я

наді́б'я

-я, с., діал.

Речі, майно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надіб'я — НАДІ́Б'Я, я, с., діал. Речі, майно. Словник української мови у 20 томах
  2. надіб'я — Надіб'я, -б'я с. Вещи, имущество. Того дня хто буде на криші, а надіб'є його в хаті, нехай не злазить узяти його. Єв. Л. XVII. 31. Словник української мови Грінченка